- гостріння
- точе́ние, то́чка; пра́вка
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
гостріння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гостріння — я, с. Дія за знач. гострити 1) … Український тлумачний словник
брус — а, ч. 1) Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується на будівництві. •• Парале/льні бру/си гімнастичний снаряд, який складається з двох паралельних круглих жердин, прикріплених до… … Український тлумачний словник
брусок — ска/, ч. 1) Зменш. до брус. 2) Частина полудрабка – кожна з двох горизонтальних жердин, з єднаних щаблями. 3) Витесаний і відшліфований камінь для брукування центральних міських вулиць або важливої ділянки дороги (брущатки). 4) Невеликий… … Український тлумачний словник
гострильний — а, е. Який призначений, використовується для гостріння … Український тлумачний словник
мантачка — и, ж. Вузький дерев яний плоский брусок для гостріння коси, укритий шаром смоли з піском … Український тлумачний словник
точильний — а, е. Признач. для гостріння різальних і колючих інструментів; гострильний. || Признач. для виготовлення чого небудь точінням. Точильний верстат … Український тлумачний словник
точильня — і, ж. Майстерня для гостріння різальних і колючих інструментів або для виготовлення чого небудь точінням … Український тлумачний словник
точок — I чка/, ч. Зменш. пестл. до тік 1). II чка/, ч., розм., заст. Базар, де торгують приношеними речами; товкучка, товчок. III чка/, ч., діал. У косарів – видовбана з дерева невеличка посудина, куди наливають воду й кладуть брусок для гостріння коси … Український тлумачний словник
дурбак — брусок для гостріння кіс … Лемківський Словничок
кужівка — футляр, куди клали камінець (дурбак) для гостріння коси … Лемківський Словничок